10 січня 2019 року затверджено річний звіт Інституту географії за 2018 рік

Найбільш вагомі наукові результати та міжнародні нагороди вчених Інституту географії НАН України за 2018 рік:

  1. На основі оцінки ландшафтного та біотичного різноманіття, аналізу прогалин сучасної просторової організації мережі природно-заповідних територій та з урахуванням пропозицій державних органів влади, науковців, освітян і громадськості опрацьовано пропозиції щодо розвитку мережі заповідних територій в межах лісостепової зони України. Сформовано базу даних природної спадщини лісостепової зони. (акад. НАН України Л.Г.Руденко, чл.-кор. НАН України Я.П.Дідух, чл.-кор. НАН України І.А.Акімов та ін.).
  2. Розроблено концепцію атласної геоінформаційної моделі сучасного стану культурної спадщини на шляху переходу України до сталого розвитку. Створено інтерактивну карту «Публічна частина Державного реєстру нерухомих пам’яток України», електронні карти розділів Атласу «Населення України та його природна і культурна спадщина» (акад. НАН України Л.Г.Руденко, К.А.Поливач, В.С.Чабанюк, А.І.Бочковська та ін.).
  3. Розроблено та апробовано, на прикладі інтерактивних карт хімічної небезпеки в Україні та пожежовибухової небезпеки Дніпропетровської області, методику оцінювання ризиків надзвичайних ситуацій. (акад. НАН України Л.Г.Руденко, К.А.Поливач, В.С.Чабанюк та ін.).
  4. Визначено основні цілі, напрями та види оцінювання  трансформованості та стійкості  природно-антропогенних геоморфосистем. Обгрунтовано раціональні комплекси методів дослідження ступеню трансформованості та оцінки стійкості урбанізованих, гірничовидобувних, меліоративних, промислово-енергетичних, лінійних природно-антропогенних геоморфосистем на різних етапах їх функціонування. Проведено апробацію методики на прикладі майданчиків Кам’янської та Чигиринської СЕС (Р.О.Спиця, В.П.Палієнко, О.Б.Багмет, Є.О.Мирижук та ін.).
  5. Обґрунтовано комплекси методів морфоструктурно-неотектонічних досліджень лінійних морфоструктур, що впливали на формування та просторову локалізацію  розсипних родовищ у різних структурно-тектонічних умовах (орогенні структури, внутрішньоконтинентальні перехідні зони, Український щит) (В.П.Палієнко, Р.О.Спиця, С.В.Жилкін, Г.В.Романенко).
  6. На ключових ділянках території України в межах регіонів Середнього Побужжя,  Приазовської низовини та Подніпров’я, апробовано методику дослідження змін природних умов у плейстоцені. Розроблено «Веб-ГІС палеогеографічних досліджень України» (Ж.М.Матвіїшина, С.П.Дорошкевич, С.П.Кармазиненко, О.В.Мацібора, А.С.Кушнір).
  7. Обґрунтовано методи та напрями палеогеографічної оцінки формування мінеральної сировини екзогенного походження. Досліджено палеогеографічні передумови формування, нагромадження, просторової локалізації та подальшої консервації мінеральної сировини екзогенного походження на території Лівобережної України протягом девонсько-пермського етапів палеозойської ери фанерозою (А.С.Івченко, Ж.М.Матвіїшина, А.С.Кушнір).
  8. Опрацьовано методику укладання карти сучасних ландшафтів на основі методичних підходів із картографування екологічних територіальних одиниць (Ecological Land Units). Виконано геоінформаційний аналіз даних дистанційного зондування Землі для визначення структури й особливостей використання ландшафтів та їхніх станів у різних часових зрізах. Укладено серію цифрових карт сучасних ландшафтів Лісостепу України. Розроблено демо-версію картографічного веб-додатку для представлення карт (О.Г.Голубцов, В.М.Чехній, Л.Ю.Сорокіна та ін.).
  9. Здійснено аналіз основних механізмів трансформації сучасного міста з урахуванням політики збалансованого розвитку держави, зокрема, політико-інституційних чинників, інноваційно-інвестиційної активності, конфліктів міського розвитку (1991-2016 рр.). Визначено особливості формування громадських просторів та участі громадськості в управлінні міським розвитком. (С.А.Лісовський, Є.О.Маруняк, І.В.Гукалова, А.А.Мозговий, С.А.Покляцький та ін.).
  10. На основі розробленої методики, що базується на поєднаному аналізі  транспортної доступності в центр-периферійній системі та дешифрування космічних знімків, що відображають динаміку зростання урбанізованого ядра, визначено межі Київського метрополісного регіону. Досліджено етапи його формування, передумови та чинники  розвитку компонентів просторової організації, трансформації компонентно-територіальної структури (Г.П.Підгрушний, В.П.Нагірна, І.Г.Савчук, Л.Ю.Шабашова, Ю.Д.Іщенко, А.В.Марущинець, В.В.Бондар).
  11. Здійснено оцінку стану, структури та динаміки регіонального природокористування (на прикладі Київської області). Розроблено рекомендації щодо напрямів збалансованого природокористування у приміських зонах великих міст та вдосконалення процесу планування розвитку територій» (Є.О.Маруняк, С.А.Покляцький, О.В.Мацібора, С.П.Дорошкевич, О.В.Горміз).
  12. Створено базу вихідних геоданих для оцінювання території, визначення рамкових умов і цілей розвитку Київського Полісся та створення геоінформаційної системи регіону (акад. НАН України Л.Г.Руденко, О.Г.Голубцов та ін.).
  13. Розроблено методологію та практику забезпечення інтегрованого просторового розвитку України на прикладі модельних регіонів (Є.О.Маруняк, К.А.Поливач, О.Г.Голубцов, В.М.Чехній, С.О.Санталова, А.А.Мозговий, Ю.М.Фаріон).
  14. Міжнародних нагород співробітники Інституту у 2018 році не отримували.

Також представлено інформацію щодо видавничої діяльності співробітників Інституту за 5-річний період: