Відбувся семінар «Зміни плейстоценових і голоценових ґрунтів території України»

10 грудня 2018 року відбувся науково-інформаційний семінар сектору палеогеографії на тему: «Зміни плейстоценових і голоценових ґрунтів на ключових ділянках сучасної території України як основа для реконструкції природних умов минулого».

В ході доповіді «Основні аспекти методики дослідження змін плейстоценових і голоценових ґрунтів як основи для реконструкції природних умов минулого» Ж.М. Матвіїшина розглянула особливості здійснення палеогеографічних реконструкцій природних умов за результатами дослідження давніх та сучасних ґрунтів території України. Окреслила сучасні здобутки та подальші перспективи впровадження геоархеологічного підходу в палеогеографічних дослідженнях. Зазначила обсяги і територіальне охоплення польових робіт, здійснюваних співробітниками сектору палеогеографії за минулі два роки спільно з археологічними експедиціями та міжнародними дослідницькими групами. Провела демонстрацію ряду зарисовок профілів плейстоценових, голоценових та сучасних ґрунтів, виконаних в ході експедиційних досліджень. Акцентувала увагу на важливості проведення емпіричних досліджень в польових умовах та виконанні лабораторних аналізів зразків різновікових ґрунтів.

С.П. Дорошкевич у доповіді «Просторово-часові зміни плейстоценових ґрунтів в межах Середнього Побужжя» висвітлив питання методологічних особливостей дослідження плейстоценових відкладів палеопедологічним методом, зробив акцент на можливостях діагностики елементарних ґрунтоутворювальних процесів у викопних плейстоценових ґрунтах за допомогою мікроморфологічного аналізу, продемонстрував картосхеми ґрунтових покривів території Середнього Побужжя для восьми теплих палеогеографічних етапів неоплейстоцену, висвітлив особливості кореляційної схеми стану природи Середнього Побужжя у плейстоцені, створеної на основі палеопедологічних даних, зупинився на основних закономірностях розвитку природи у плейстоцені, відображених у властивостях та особливостях досліджених відкладів і виокремив потенційні напрями практичного використання результатів палеогеографічних досліджень викопних плейстоценових ґрунтів.

У своїй доповіді «Плейстоценові ґрунти Приазовської низовини» С.П. Кармазиненко повідомив, що в межах Приазовської низовини були проведені палеопедологічні дослідження плейстоценових ґрунтів біля сіл Мелекіне і Безіменне Донецької області (загальною кількістю 12 розрізів, з використанням мікроморфологічного аналізу 200 шліфів з непорушеною структурою). Що дало змогу прослідкувати динаміку змін умов формування ґрунтів крижанівського, широкинського, мартоноського, лубенського, завадівського, кайдацького, прилуцького, витачівського, дофінівського палеогеографічних етапів. Вдалось встановити, що протягом крижанівського, широкинського, мартоноського, лубенського і завадівського палеогеографічних етапів формувались ґрунти у тепло-помірних кліматичних умовах з ознаками субтропічних або близькими до них, а ґрунти кайдацького, прилуцького, витачівського і дофінівського етапів розвивались в умовах помірного клімату.

А.С. Кушнір у виступі на тему «Дослідження змін голоценових ґрунтів на ключових ділянках сучасної території України» зосередив увагу на тому, що дослідження змін голоценових ґрунтів на ключових ділянках території України базуються на таких підходах, як еволюційно-історичний, полігенетичний та палеогеографічний. Основним методом дослідження, який використовується є комплексний палеопедологічний метод, що включає детальний макроморфологічний опис та мікроморфологічний аналіз, при використанні геоархеологічного підходу. Геоархеологічний підхід формується на межі двох наук — палеоґрунтознавства та археології. Цього року в рамках роботи над поточною науковою тематикою сектору палеогеографії були проведенні дослідження похованих голоценових ґрунтів у межах археологічних об’єктів. Отримано нові дані про розвиток природи на межі суббореального та субатлантичного хроноінтервалів голоцену.

О.В. Мацібора в доповіді на тему: «Розробка просторової бази даних палеогеографічної інформації» визначив специфічні особливості даних, отримуваних у результаті палеогеографічних досліджень, зокрема: різноманіття форматів, відмінності у змістовному наповненні, дискретність, просторово-часовий характер, нерівномірність розподілу, значні обсяги. Акцентував увагу на необхідності розробки єдиного уніфікованого підходу до організації палеогеографічної інформації в структурованому вигляді. Продемонстрував розроблену “Веб-орієнтовану геоінформаційну систему палеогеографічних досліджень”, яка забезпечує динамічне відображення даних, одночасний доступ до інформації великої кількості користувачів, пошукову функціональність за просторово-часовими критеріями, характеризується низькими вимогами до середовища розгортання, має сучасний адаптивний дизайн і створена винятково на основі відкритих технологій. Ознайомитись з розробкою можна за посиланням.

У підсумках відбулась дискусія в рамках зазначеної тематики.