Робоча нарада міжнародної науково-дослідної групи «Міські простори і мережі» (м. Будапешт, 21 – 25 травня 2014 р.)

       Відбулось п’ята робоча нарада за участю географів Інституту географії НАН України. У міжнародній нараді взяло участь 12 учасників, у т.ч. 7 доктори  географічних наук. Це були представники Угорщини, України, Франції і Росії. Академічні установи були представлені Інститутами географії НАН України, РАН, Угорської АН. Решту країн представляли наукові підрозділи їх університетів. Основні зусилля колег були спрямовані на вивчення особливостей управління містами та політики з відновлення їх окремих частин. Для кращого розуміння реалізації відповідних заходів було проведено дві наукові екскурсії – історичною частиною міста та різними частинами агломерації м. Будапешт.


                             Міжнародна науково-дослідна група

      З початку було зроблено наукові доповіді з питань міського управління. У доповідях О.Б. Глезер (Інституту географії РАН) «Міські та сільські райони в межах міських муніципалітетів: особливості їх управління в Росії» і Л.Г. Руденко, І.Г. Савчука «Географічні проблеми адміністративного устрою українських міст» було порівняно моделі адміністративного управління містами у Росії та Україні. Під час дискусії особливу увагу колег було звернуто на не відповідність меж реального міста та сучасного адміністративно-територіального устрою і відсутності можливостей для добровільного об’єднання різних адміністративних одиниць в одне ціле нове утворення.


                                                 м. Будапешт

      У доповідях Е. Буліно (Вища нормальна школа Ліону) «Багаторівневість в управлінні як процес масштабування: нова парадигма для міського урядування?», З. Ковача і Б. Сабо (Інститут географії Угорської АН) «Багаторівневе управління постсоціалістичних міст: проблеми і конфлікти», М.В. Зотової «Стратегії розвитку міст на Північному Кавказі: конфлікти і спільні інтереси на федеральному, регіональному і муніципальному рівні» було представлено досвід країн Європи з питань управління містами на різних географічних рівнях. Під час обговорення було встановлено, що історичні традиції самоврядування та єдині стандарти ЄС не завжди взаємодоповнюють один одного і, що окремі спільні для всієї міської агломерації питання не можливо вирішити лише у рамках відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Тому широкого поширення в ЄС набули добровільні асоціації різних низових одиниць управління територією, що об’єднують в єдине ціле всі складові міської агломерації для вирішення спільних проблем в її розвитку.


                      Технопарк Будапештського університету та Угорської АН

      На наступному засіданні було розглянуто заходи, що використовують різні міста Європи з метою вирішення окремих важливих питань їх розвитку. Вони були розкриті у доповідях: П. Тореза (Університет Гавра) «Управління транспортом у метрополітенських районах» (на прикладі Паризької аглормерації), В.О. Колосова і О.І. Вендіної (Інститут географії РАН) «Москва: три основні питання управління міським господарством», Л. Кудруа де Лілль (Університет Ліону-2) «Місце і роль кооперативного житла у міському управлінні»  (на прикладі міст Франції і Польщі), А.І. Трейвиша (Інститут географії РАН) «Міські просторові структури навколо Москви: підпорядкування і співробітництво», Е. Томаша (Будапештський університет) «Будівельна діяльність під впливом метрополізації у міському районі Будапешта», А. Ерош (Будапештський університет) «Як я повинен вас називати? Конфлікти з приводу назв вулиць і громадських місць у Центральній та Східній Європі».


                       Зміна цільового призначення браунфільдів – офіси і житло

      Під час дискусії було обговорено широке коло питань управління містами, ролі і значення у цьому процесі місцевого самоврядування і держави, співвідношення регіональної і міської політики розвитку тощо. Було прийнято рішення щодо зосередження зусиль колег на проведенні порівняльних досліджень міст заходу і сходу Європи з метою виявлення їх спільних і самобутніх рис. Головним завданням на цей рік було визначено підготовку першого спільного бачення концептуальних проблем геоурбаністики, що слід остаточно узгодити під час наступної зустрічі у Гаврі.
      Українські учасники проекту проінформували колег про вихід у світ колективної монографії: «Изменения городского пространства в Украине» (Київ, 2013) та про позицію Інституту географії НАН України щодо політичних подій, які мали місце у державі у кінці 2013 р. – на поч. 2014 р.


                            Субурбанізація в агломерації Будапешта

      Під час наукових екскурсій було вивчено досвід місцевих органів влади у м. Будапешт щодо підтримання у належному стані різних частин міста. Зокрема було вивчено досвід з відновлення та збереження культурної спадщини в історичному центрі міста. Окрему увагу було звернуто на встановлення і відновлення пам’яток різним, у т.ч. доволі суперечливими історичним особам чи відповідним подіям. Не менше значення присвячено закріпленню у міській середовищі пам’яті про трагічні події ХХ ст. в історії Угорщині.
      Під час екскурсії міською агломерацією Будапешта було вивчено зміни у розміщенні житлової забудови (ансамблі забудови багатоповерхової та садибного типу у котеджних селищах і дачах) та нових промислових, транспортно-логістичних, наукових, освітніх осередків. Серед них особливе значення має позитивний досвід перетворення заболочених земель у межах міста на новий університетський кампус і технопарк та загальноміська політика з відновлення і реабілітації старої житлової забудови.


                     Реновація старої житлової забудови м. Будапешт

      Програма широкомасштабного відновлення окремих кварталів міста відбувається за фінансової допомоги ЄС і спрямована на створення якісного житла для проживання соціально неоднорідного населення, що відповідально ставиться до оновленого помешкання і прибудинкової території. Тут з успіхом реалізують французьку модель єдиного міста різних прошарків міського населення. Не менш важливим для України є позитивний досвід Будапешта з перетворення колишніх промислових кварталів у частини міста різного нового функціонального призначення. Зокрема, успішними виявились проекти з перетворення колишнього скляного заводу на набережній Дунаю у сучасний виставковий центр і східного промислового району – у житловий масив елітарного типу.

                                                                                     Л.Г. Руденко, І.Г. Савчук