Інститут географії Національної академії наук України є провідною науково-дослідною установою з природничо-географічних, суспільно-географічних та картографічних досліджень в Україні.
Створений у 1964 р. (Сектор), з 1991 р. - Інститут, хоча географічні дослідження проводилися в Академії наук України, починаючи з 1918 р.
Напрями наукових досліджень:
- Розвиток теорії та методології географії
- Вивчення загального тренду розвитку природи, прогнозування змін її компонентів
- Дослідження стану та змін сучасних і давніх ландшафтів
- Дослідження географічних аспектів взаємодії суспільства і природи та її наслідків у регіональному та локальному вимірах
- Дослідження змін територіально-галузевої структури економіки України та її соціальної сфери
- Картографічні дослідження особливостей змін ландшафтів, територіальної організації господарства, розміщення населення і наслідків взаємодії суспільства і природи
- Розробка географічних засад збалансованого економічного, соціального та екологічного розвитку регіонів України
Основні результати досліджень
МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ТА МЕТОДИКА ГЕОГРАФІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ:
- Опрацьовано методологічний зміст синергетичного, фрактального, екоеволюційного, ноосферологічного підходів у дослідженні ландшафтів. Розкрито закономірності постнекласичного етапу розвитку ландшафтознавства.
- Розроблено поліцентричну модель ландшафтознавчої концепції опрацювання геоекологічних проблем України.
- Обґрунтовано методологію ландшафтної радіоекології, розроблено методичні засади застосування геоінформаційних технологій для дослідження сучасного стану та еволюції радіоактивно забруднених ландшафтів.
- Розроблено теоретико-методологічні основи палеогеографічної науки та її складових - палеоландшфтознавства, палеокліматології, палеопедології, палеогеоморфології, палеобіогеографії, палеоекології.
- Розроблено теоретико-методичні засади поетапного неотектонічного та морфоструктурно-неотектонічного аналізу.
- Розроблено наукові основи геоморфологічного аналізу та картографування.
- Обґрунтовано концептуальні засади та принципи трифакторного геоморфологічного аналізу природних та природно-антропогенних геоморфосистем.
- Обґрунтовано теоретичні та методичні основи географічної картографії.
- Розроблено теоретико-методичні основи створення Національного атласу України.
- Розроблено концепцію ГІС багатоцільового використання.
- Розроблено концептуальні основи еколого-географічного картографування, методику створення еколого-географічних карт.
- Розроблено методику економіко-географічного моделювання процесу переходу України до збалансованого розвитку.
- Розроблено теорію територіальної організації виробництва, виробничо-територіального комплексоутворення; опрацьовано типізацію виробничо-територіальних комплексів.
- Обґрунтовано теоретико-методичні основи економіко-географічного дослідження мінеральних ресурсів.
- Розроблено теоретико методичні засади дослідження територіальної структури виробництва і розселення населення.
- Обґрунтовано теоретико-методичні основи суспільно-географічного дослідження регіонального розвитку України.
ПРОСТОРОВО-ЧАСОВІ ЗМІНИ ПРИРОДНИХ ГЕОСИСТЕМ ТА ЇХ КОМПОНЕНТІВ:
- Виявлено головні закономірності розвитку природи Землі як основи прогнозування змін навколишнього середовища території та акваторії України;
- Обґрунтовано виділення палеоетапів розвитку пізньокайнозойської природи України, встановлено основні закономірності еволюції ландшафтів та їх компонентів;
- Розроблено стратиграфічні схеми пліоцену та плейстоцену, що прийняті УРМСК до використання при геологічній зйомці на території України;
- Обґрунтовано просторово-часову кореляцію палеогеографічних умов четвертинного періоду;
- Виявлено закономірності ландшафтної структури та ландшафтного різноманіття території України та здійснення їх картографування;
- Створено нові фізико-географічне та геоморфологічне районування території України;
- Виявлено особливості сучасного стану та закономірності еволюції радіоактивно забруднених ландшафтів;
- Виявлено загальні закономірності розвитку рельєфу України у мезозої – кайнозої.
- Встановлено просторово-часові закономірності новітньої геодинаміки та їх впливу на рельєф України; вперше обґрунтовано виділення різних неогеодинамічних зон, режимів та обстановок, що визначили особливості пізньокайнозойського геоморфогенезу України;
- Визначено загальні проблеми палеогеоморфології та тенденції розвитку рельєфу землі у фанерозої;
- Вперше виявлено закономірності сучасної динаміки рельєфу України з урахуванням багатофакторності та нелінійності рельєфоутворюючих процесів;
- Створено першу в України схему кореляції геоморфологічних і нетектонічних подій.
ЗАГАЛЬНОГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ:
- Розроблено конструктивно-географічні основи раціонального природокористування в Україні;
- Обґрунтовано новий науковий загальногеографічний напрям – геокомплексологію, як вчення про комплекси і територіальні системи;
- Розроблено географічні засади концепції збалансованого економічного, соціального і екологічного розвитку України;
- Створено Національний атлас України.
ПРОСТОРОВО-ЧАСОВА ОРГАНІЗАЦІЯ СУСПІЛЬСТВА:
- Виявлено особливості територіальної організації виробництва у регіональному промисловому комплексі (на прикладі Київського Придніпров’я);
- Розкрито сутність взаємозв’язку територіальних систем розселення населення і виробництва. Розроблено функціональну типологію міських поселень України;
- Виявлено територіальну структуру агропромислових комплексів України, здійснено аналіз її основних елементів; виявлено особливості формування рослинницько-промислових і тваринницько промислових АПК. Дано аналіз регіональних АПК і обґрунтовано напрями вдосконалення їх територіальної організації.
- Визначено соціально-економічний стан у регіонах, забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС, розроблено концептуально-методичні аспекти соціально-економічного розвитку територій України з підвищеними рівнями забруднення; окреслено демографічні проблеми чорнобильської катастрофи, виявлено зміни у структурі розселення населення.
- Проведено суспільно-географічну типологію регіонів України; виявлено пріоритетні функціонально-галузеві ланки їх господарського розвитку; обґрунтовано стратегічні напрями регіонального розвитку України в умовах переходу до ринкової економіки;
ПРОСТОРОВО-ЧАСОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ВЗАЄМОДІЇ СУСПІЛЬСТВА ТА ПРИРОДИ:
Обґрунтовано, що основним принципом подальшого розвитку Суспільства є його економічна, соціальна і екологічна збалансованість із можливостями природи, що базується на певних базових рівновагах. Основними з них є такі:
- рівновага між інтегральним природно-ресурсних потенціалом території і структурами виробництва, що розвиваються.
- рівновага екологічної ємності природних ландшафтів з урахуванням їх здатності до самовідновлення природних властивостей і техногенного впливу на них.
- Обґрунтовано найголовніші шляхи формування екомережі в різних ландшафтних зонах з метою поліпшення системи природно-заповідного фонду, забезпечення функціональної спроможності природних коридорів та буферних зон через відновлення природних станів антропогенно-змінених ландшафтних комплексів;
- Виявлено антропогенні зміни ландшафтів зони впливу ЧАЕС, обґрунтовано використання ландшафтознавчого підходу до вирішення проблем реабілітації радіоактивно забруднених земель;
- Розроблено економіко-географічні засади екологічної безпеки України;
- Визначено екологічні пріоритети у реалізації засад регіональної політики України.
Інститут здійснює координацію географічних досліджень на території України, видає "Український географічний журнал". Інститут географії пропонує зацікавленим організаціям спільні дослідження з зазначених наукових проблем. Інститут пропонує для реалізації монографії, брошури, карти, методики створення тематичних карт.
Запрошуємо до співробітництва!
