Держбюджетні теми
НАЦІОНАЛЬНИЙ АТЛАС УКРАЇНИ: РОЗРОБКА ТА УКЛАДАННЯ АВТОРСЬКОГО ОРИГІНАЛУ АТЛАСУ (2001–2006)
Руденко Л. Г., Бочковська А. І., Поливач К. А., Чабанюк В. С., Барабаш Т. М.
Національний атлас України (НАУ) – найважливіша і наймасштабніша розробка відділу. У відділі картографії було розроблено концепцію НАУ, в якій висвітлено досвід створення національних атласів; основні концептуальні положення розробки НАУ (загальна характеристика; понятійний апарат атласного картографування; мета й завдання створення НАУ; сфери його використання; типи й види карт, масштаби; наукові принципи й підходи до розробки; рівні картографування); науково-організаційне забезпечення розробки; технологію виготовлення; структуру й зміст НАУ. Обґрунтовано структуру, тематику та список карт. Розроблено зміст карт. Укладені авторські оригінали карт, проведено їх наукове та спеціальне редагування. Виготовлена електронна версія НАУ.
КОНСТРУКТИВНО-ГЕОГРАФІЧНІ НАПРЯМИ РЕГІОНАЛЬНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ У ЗВ’ЯЗКУ З РОЗВИТКОМ МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННОЇ БАЗИ УКРАЇНИ (2002–2006)
Руденко Л. Г.
Проведено аналіз та оцінку матеріалів з питань регіонального природокористування у зв’язку з розвитком мінерально-сировинної бази. Розроблено наукові принципи, методи та підходи до створення карт: галузей добувної промисловості та трансформаційних процесів, що в них відбуваються; соціально-економічних процесів у районах видобутку корисних копалин.
Розроблено наукові підходи до тематики та змісту карт екологічного стану природного середовища в регіонах видобутку корисних копалин. Складено Список карт стану природного середовища в регіонах видобутку корисних копалин.
ГЕОІНФОРМАЦІЙНЕ КАРТОГРАФУВАННЯ ПРОСТОРОВИХ ОБ’ЄКТІВ, ЯВИЩ І ПРОЦЕСІВ УКРАЇНИ (2002–2006)
Руденко Л. Г., Бочковська А. І., Чабанюк В. С., Барабаш Т. М.
Проведено аналіз та оцінку матеріалів з питань регіонального природокористування у зв'язку з розвитком мінерально-сировинної бази. Розроблено наукові принципи, методи та підходи до створення карт: галузей добувної промисловості та трансформаційних процесів, що в них відбуваються; соціально-економічних процесів у районах видобутку корисних копалин.
Розроблено наукові підходи до тематики та змісту карт екологічного стану природного середовища в регіонах видобутку корисних копалин. Складено Список карт стану природного середовища в регіонах видобутку корисних копалин.
МЕТОДИКА ЗАСТОСУВАННЯ ДАНИХ ДИСТАНЦІЙНОГО ЗОНДУВАННЯ ДЛЯ МОНІТОРИНГУ ЕВОЛЮЦІЇ ЛАНДШАФТІВ (2007–2011)
Руденко Л. Г.
Здійснено дослідження м. Київ як рівнинного мегаполісу, представлено паспорт м. Києва, розроблено методологічні основи, закладені у методику застосування матеріалів ДЗЗ; виконано еколого-географічний аналіз космозображення та картографічних великомасштабних матеріалів і визначено об’єкти та моніторингові мікрополігони, що мають спостерігатися за матеріалами наступних космознімань. Виконано геоінформаційний аналіз змін ландшафтної структури території м. Києва на основі наявних космічних знімків 2004-2010 рр. В ході робіт виявлені зміни ландшафтів. Розроблено тематику моніторингових карт об’єктів, спостережуваних за матеріалами ДЗЗ, легенди та фрагменти карт зміни міських ландшафтів масштабу 1:25 000.
КАРТОГРАФІЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ УМОВ ВИНИКНЕННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ В УКРАЇНІ (2009–2014)
Руденко Л. Г., Бочковська А. І., Поливач К. А., Чабанюк В. С., Подвойська В. І., Дишлик О. П., Санталова С. О., Барабаш Т. М., Дубницький М. М., Вишня М. М.
Розроблено концепцію створення Атласу природних техногенних, соціальних небезпек і ризиків виникнення надзвичайних ситуацій в Україні, в якій викладено сутність поняття надзвичайної ситуації, досвід створення класифікацій надзвичайних ситуацій в Україні та світі, розроблено принципи та рівні картографічного моделювання надзвичайних ситуацій, обґрунтовано підходи до побудови картографічних баз даних і баз знань та технологічні рішення для створення Атласу.
Розроблено і укладено 145 карт Атласу, які структуровані в 3 розділах: «Вступ», «Передумови потенційних витоків надзвичайних ситуацій», «Небезпеки можливого погіршення умов проживання населення і роботи підприємств» («Природні небезпеки та ризики», «Техногенні небезпеки та ризики», «Соціальні небезпеки та ризики», «Надзвичайні ситуації в Україні», «Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій»). До кожного розділу додається пояснювальний текст, графіки, таблиці, різноманітні світлини. Виготовлено майстер-диск електронної версії Атласу природних техногенних, соціальних небезпек і ризиків виникнення надзвичайних ситуацій в Україні.
ПРОБЛЕМИ ГЕОЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПОЛІСЬКОГО КРАЮ (ЛАНДШАФТОЗНАВЧИЙ АСПЕКТ) (2012–2016)
Дубницький М. М., Вишня М. М.
Визначено коло питань та тематика карт з проблем геоекологічної безпеки Поліського краю на урбанізованих територіях (на прикладі м. Києва), проведено експериментальні картографічні дослідження міських територій Українського Полісся з метою оцінювання рівнів геоекологічної безпеки на прикладі поліської частини м. Києва. Проведено аналіз придатності програмних та технічних засобів використання матеріалів ДЗЗ для картографування урбанізованих територій та зон впливу техногенних об’єктів. Проведено експериментальні картографічні роботи по дослідженню рівнів геоекологічної безпеки урбанізованих територій, на базі дешифрування наявних космознімків поліської частини м. Києва.
РОЗРОБКА АТЛАСУ «НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ТА ЙОГО ПРИРОДНА І КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА» (2015–2020)
Руденко Л. Г., Бочковська А. І., Поливач К. А., Чабанюк В. С., Санталова С. О., Лейберюк О. М., Подвойська В. І., Барабаш Т. М., Дубницький М. М., Вишня М. М., Дишлик О. П., Кирилюк М. О.
Розроблено тематичний зміст карт Атласу «Населення України та його природна і культурна спадщина» за блоками: «Україна в світовому гуманітарному просторі», «Населення – суб’єкт формування спадщини», «Умови, фактори та ресурси формування спадщини», «Культурна і природна спадщина», «Використання та охорона культурної та природної спадщини». Визначено основні тематичні показники 107 карт різних масштабів на країну в цілому, її регіони та найбільш цікаві ключові території та об’єкти. Сформовано базу даних Атласу. Створено електронні карти.
МЕТОДОЛОГІЯ ОЦІНЮВАННЯ РИЗИКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ (2017–2021)
Руденко Л. Г., Поливач К. А., Вишня М. М.
Розроблено методологічні підходи оцінювання ризиків надзвичайних ситуацій, зокрема: досліджено й уточнено понятійний апарат вивчення надзвичайних ситуацій, досліджено політику оцінювання ризиків (принципи, індикатори), виявлено особливості оцінювання ризиків за різними їх класами, розроблено методику оцінювання ризиків (методи, стандарти, програми, визначення рівнів ризиків для регіонів і галузей економіки), проаналізовано державні підходи у регулюванні ризиків та розроблено пропозиції з їх вдосконалення.
ОЦІНЮВАННЯ РИЗИКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ПРИРОДНОГО, ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННОГО І СОЦІАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ В УКРАЇНІ (2018–2019)
Руденко Л. Г., Поливач К. А., Вишня М. М., Подвойська В. І., Чабанюк В. С.
Зроблено аналіз міжнародних і національних стандартів у сфері управління ризиками, проаналізовано досвід окремих європейських країн в управлінні ризиками. Зібрано інформацію для забезпечення розробки інтерактивних карт. Проаналізовано та оброблено інформаційні джерела, сформовано відповідну базу даних за типами ризиків.
Створені інтерактивні електронні карти, що візуалізують просторове поширення небезпек і дають можливість оцінити території з позицій їх потенційного прояву; вони наповнені сучасною інформацією (за даними паспортів ризику за 2018 рік) щодо об’єктів, які вже сьогодні є загрозою витоку надзвичайних ситуацій:
• об’єкти хімічної небезпеки України;
• об’єкти пожежовибухової небезпеки України;
• непридатні до використання отрутохімікати;
• токсичні відходи.
ГЕОІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ЗАГРОЗ І ВИКЛИКІВ ЗБАЛАНСОВАНОМУ РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ (2020–2021)
Л. Г. Руденко, К. А. Поливач, А. І. Бочковська, С. О. Санталова, О. М. Лейберюк, Вишня М. М., Подвойська В. І., Чабанюк В. С. та ін.
Розроблено методологію створення геоінформаційної системи відображення загроз і викликів, що можуть стримувати формування збалансованого розвитку регіонів України. Сформовано базу даних щодо загроз розвитку регіонів України. Розроблено і представлено вперше в Україні прототип Атласної інформаційної системи загроз збалансованому розвитку регіонів України.
МІСЬКА МЕРЕЖА УКРАЇНИ: ЗРІЗ ІСТОРИЧНИХ ЗМІН І ЇХ КАРТОГРАФУВАННЯ З МЕТОЮ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ (2021–2025)
Руденко Л. Г., Бочковська А. І., Поливач К. А., Санталова С. О., Лейберюк О. М. Виконавці: Чабанюк В. С., Барабаш Т. М., Вишня М. М., Кирилюк М. О.
Досліджено умови формування міської мережі України (кін. XIX – поч. XXI ст.). На основі створеної БД було побудовано ряд карт, що характеризують динаміку зміни людності міських поселень в періоди між 1897–1926, 1926–1939, 1939–1959, 1959–1970, 1970–1979, 1979–1989, 1989–2001, 2001–2022, 1897–2022 р.
Обґрунтовано використання картографічного моніторингу для дослідження стану руйнування міських поселень; розроблено принципи розробки системи моніторингових карт для аналізу стану міської мережі; обґрунтовано тематичний зміст серії моніторингових карт.
КАРТОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОЇ ПОСЕЛЕНСЬКОЇ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ: В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ СІЛЬСЬКОЇ МІСЦЕВОСТІ (2022)
Руденко Л. Г., Поливач К. А., Бочковська А. І., Санталова С. О., Вишня М. М., Подвойська В. І., Чабанюк В. С. та ін.
Метою роботи є дослідження змін мережі сільських поселень наприкінці ХХ – початку ХХІ ст., змін чисельності сільського населення в умовах трансформації сільської місцевості, впливу процесів глобалізації та здійснення реформи децентралізації.
СІЛЬСЬКЕ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ЗМІН ТА ВІЙСЬКОВОЇ АГРЕСІІ РОСІЇ (1959–2020) (2023)
Руденко Л. Г., Поливач К. А., Бочковська А. І., Санталова С. О., Вишня М. М., Подвойська В. І., Чабанюк В. С. та ін.
Метою даного дослідження є отримання, спираючись на використання міждисциплінарного картографічного методу, просторових змін у розміщенні сільського населення та його динаміки, починаючи з 1959 р. і до 2022 р. В роботі прослідковано зміну густоти сільських поселень і зміни чисельності сільського населення за наступні періоди: 1970–1959, 1990–1970, 2022–1970 рр., а також зміну потенціалу сільського населення на 1970, 1979, 1989, 2001, 2022 рр. Результатами дослідження є відображення змін чисельності сільського населення в регіонах та в межах сучасних громад. Особлива увага була приділена дослідженню сільських поселень, які за різних причин, рішеннями ВР України зняті з державного обліку.
Госпдоговірні теми, в яких брали участь співробітники відділу картографії, керівник тем — Л. Г. Руденко
УКРАЇНА. АВТОНОМНА РЕСПУБЛІКА КРИМ – АТЛАС (2003)
Розроблено концепцію атласу, його структуру та зміст. Складено список карт, дано рекомендації щодо змісту карт всіх розділів атласу. Розглянуто особливості наукового та науково-картографічного редагування авторських оригіналів карт, його розділів і атласу в цілому. Проведено розробку та укладання карт підрозділу «Кліматичні умови та ресурси» і окремих карт розділу «Природні умови та ресурси».
ПІДГОТОВКА ТА ВИДАННЯ НАУКОВОЇ ДОПОВІДІ, ПРИСВЯЧЕНОЇ ОЦІНЦІ СТАНУ ВИКОНАННЯ ПІДСУМКОВИХ ДОКУМЕНТІВ ВСЕСВІТНЬОГО САМІТУ ЗІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ (2004)
Опрацьовані літературні джерела з проблем сталого розвитку. Вивчені та проаналізовані матеріали Всесвітнього саміту зі сталого розвитку (Йоганессбург, 2002). Вивчені звіти міністерств, адміністрацій регіонів про виконання у 2003 р. заходів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Комплексної програми реалізації на національному рівні рішень, прийнятих на Всесвітньому саміті зі сталого розвитку на 2003–2015 роки» від 26 квітня 2003 р. № 634. Проведено аналіз сучасних наукових підходів щодо обґрунтування шляхів реалізації в Україні рішень Всесвітнього саміту зі сталого розвитку, вирішення проблем забезпечення сталого (збалансованого) розвитку України та її регіонів.
РОЗРОБКА, УКЛАДАННЯ, УПОРЯДКУВАННЯ ТА ВИДАННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО АТЛАСУ УКРАЇНИ (2009)
Роботи виконувались під егідою Міністерства охорони навколишнього природного середовища. Розроблено структуру атласу, тематику та зміст карт. В основу цього твору покладено переважно карти з Національного атласу України, які займають біля 90% його обсягу. Багато карт, укладених за статистичними даними, оновлено, укладено ряд карт за новими сюжетами. Атлас вміщує 116 карт, розміщених на 104 с.
РОЗРОБКА СОЦІАЛЬНОЇ СКЛАДОВОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ (2012)
Опрацьовані теоретико-методологічні засади сталого розвитку України, окремі питання щодо аналізу передумов і чинників переходу України до сталого розвитку, цілі та завдання переходу до сталого розвитку, етапи переходу та очікувані результати реалізації стратегії сталого розвитку.
РОЗРОБКА КАДАСТРУ МАЙДАНЧИКІВ ПІД БУДІВНИЦТВО ЕНЕРГОБЛОКІВ НОВИХ АТОМНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ (2012)
Проаналізовано особливості розміщення стаціонарних об’єктів можливого техногенного впливу у районах потенційного розміщення АЕС; підготовлено характеристику дослідних територій за ступенем та умовами розвитку сільського господарства та транспорту; розроблено 18 тематичних карт соціально-економічної та екологічної ситуації у місцях потенційного розміщення майданчиків під будівництво енергоблоків нових атомних електростанцій
СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ СИСТЕМИ ІНДИКАТОРІВ СТАЛОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ І ОЦІНЮВАННЯ СУЧАСНОГО СТАНУ ЇХ ЗБАЛАНСОВАНОСТІ (2012)
Здійснено аналіз існуючих підходів до вибору індикаторів сталого розвитку у світі та запропоновано набір індикаторів для України.
ПІДГОТОВКА МАТЕРІАЛІВ ДО КАРПАТСЬКОГО ОГЛЯДУ ПРО СТАН ДОВКІЛЛЯ (2012)
Спільно із співробітниками відділу природокористування і збалансованого розвитку підготовлено розділ «Соціально-економічний розвиток Українських Карпат». Написано тексти розділів «Порівняльна характеристика соціально-економічного розвитку Українських Карпат з іншими регіонами України», «Соціально-економічний розвиток регіону Українських Карпат» та розділ про їх конкурентоспроможність.
ПРОЕКТ ДОПОВІДІ УКРАЇНИ НА КОНФЕРЕНЦІЇ ООН ЗІ СТАЛОГО (ЗБАЛАНСОВАНОГО) РОЗВИТКУ РІО + 20» (2012)
Тема виконана на пропозицію представництва ООН в Україні у зв’язку з підготовкою офіційної делегації України для участі у саміті ООН з проблем сталого розвитку (червень 2012 р.). В роботі викладені проблеми сучасного розвитку України, завдання розвитку держави в контексті інтеграції до світової спільноти, стан та особливості реалізації ідеології сталого (збалансованого) розвитку в Україні (1992–2011), відношення України щодо підсумкового документу Ріо + 20 «Майбутнє, якого ми бажаємо», основні засоби і рушійні сили реалізації світоглядної парадигми сталого (збалансованого) розвитку, проблеми фінансування та відповідальності країн з різним рівнем економічного розвитку.
НАЦІОНАЛЬНА ДОПОВІДЬ УКРАЇНИ ПРО СТАН ВИКОНАННЯ ПОЛОЖЕНЬ «ПОРЯДКУ ДЕННОГО НА ХХІ СТОЛІТТЯ ЗА ДЕСЯТИРІЧНИЙ ПЕРІОД (2012)
Тема виконана за результатами тендеру з Міністерством екології.
Проаналізовано стан справ з виконанням в Україні основних принципів сталого (збалансованого) розвитку за 10 років з часу проведення саміту в Йоганнесбурзі «Ріо+ 10». Досліджено інституційні, організаційні, нормативно-правові, економічні, соціальні, екологічні та інші аспекти оптимізації взаємодії суспільно- та природно-територіальних комплексів в межах території України, які були здійснені за період 2002–2012 рр. в контексті виконання нашою країною рішень саміту в Йоганнесбурзі з питань сталого розвитку та впровадження принципів Основної Парадигми ХХІ століття.
НАУКОВІ ОСНОВИ РОЗРОБКИ ШЛЯХІВ ТА ЗАСОБІВ РЕАЛІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ УКРАЇНИ В УМОВАХ ПЕРЕХОДУ ДО СТАЛОГО РОЗВИТКУ (2012)
Опрацьовані питання забезпечення Україною своїх потреб в природних ресурсах розвитку, пріоритетних напрямів комплексного освоєння природно-ресурсного потенціалу країни та її регіонів, реалізації соціальних, економічних та культурних потреб народу України. Зокрема, було досліджено особливості та гострі проблеми сучасного розвитку України; проаналізовано проблеми узгодження національних інтересів окремих країн в контексті досягнення сталого розвитку на глобальному рівні; вивчено сучасний стан справ щодо переходу України до сталого розвитку; розроблено рекомендації щодо пріоритетних шляхів та можливих засобів реалізації національних інтересів України в умовах переходу до сталого розвитку.
ОБҐРУНТУВАННЯ ПЕРШОЧЕРГОВИХ ЗАХОДІВ ДО ПРОЕКТУ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЛАНУ ДІЙ ЩОДО ПЕРЕХОДУ УКРАЇНИ ДО СТАЛОГО РОЗВИТКУ (СТАБІЛІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП — ЗАХОДИ УСЬОГО ПЕРІОДУ) ЗА ЦІЛЯМИ СОЦІО-ГУМАНІТАРНОГО ВЕКТОРУ РОЗВИТКУ (2014)
Завершено напрацювання конкретних завдань по досягненню трьох основних цілей з проекту Національного плану дій щодо переходу України до сталого розвитку (стабілізаційний етап, заходи усього етапу):
- поліпшення якості життя населення України;
- формування суспільної свідомості, світогляду населення України на засадах сталого розвитку;
- захист національних інтересів в процесі глобалізації.
СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ ПРИРОДНИХ І ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННИХ НЕБЕЗПЕК І РИЗИКІВ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ І БІЛОРУСІ (2015)
Проведено узагальнення даних щодо прояву небезпечних природних і природно-антропогенних процесів на території України; обґрунтовано концептуальні засади, загальні напрями та методи спеціалізованих картографічних досліджень з метою оцінки стану та визначення шляхів оптимізації середовища життєдіяльності людини.
Визначено головні чинники активізації проявів небезпечних природних, природно-антропогенних процесів і надзвичайних ситуацій на території України. Висвітлено особливості структури взаємодій, що формують ризики реалізації НС в системі «соціальне середовище – техногенне середовище – природне середовище – людина».
Обґрунтовано наукові засади виявлення та оцінки ризику прояву небезпечних природних і природно-антропогенних процесів з урахуванням тренду розвитку природного середовища та ступеню антропогенного навантаження.
Визначено види стихійних природних явищ та техногенних аварій, які становлять найбільшу загрозу для життя населення і діяльності підприємств та представлено алгоритм оцінювання ризиків життєдіяльності населення.
РОЗРОБКА НАУКОВИХ ПРИНЦИПІВ ТА ЛАНДШАФТНО-БІОТИЧНИХ КРИТЕРІЇВ ОРГАНІЗАЦІЇ ПЕРСПЕКТИВНОЇ СІТКИ ЗАПОВІДНИХ ТЕРИТОРІЙ РІЗНОГО РАНГУ (2015–2019)
У контексті стратегічних цілей розвитку ПЗФ України розглянуто проблеми сучасної просторової організації мережі природно-заповідних територій різних природних зон, виявлено прогалини в існуючій системі природно-заповідного фонду України на рівні окремих фізико-географічних країв. Для територій окремих адміністративних областей обґрунтовано пропозиції щодо створення мережі нових та розширення наявних заповідних територій. Такі пропозиції створені на основі оцінки ландшафтного та біотичного різноманіття досліджуваної території з урахуванням пропозиції державних органів виконавчої влади та місцевих органів самоврядування, науковців, освітян і громадськості.
ПІДГОТОВКА ТА ВИДАННЯ ДОВІДНИКА (АТЛАСУ) ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ» (2015)
Розроблено та видано Атлас-довідник природно-заповідного фонду Київської області — паперова та інтерактивна версії.
ЕЛЕКТРОННА ВІЗУАЛІЗАЦІЯ ПРИРОДНОЇ СПАДЩИНИ УКРАЇНИ (2016–2017)
В результаті набули розвитку методичні засади картографування та візуалізації природної спадщини (ПС), отримані внаслідок аналізу і змістовної інтерпретації поняття «природна спадщина», вивчення та узагальнення міжнародного досвіду тематичного картографування ПС, обґрунтування методичних підходів до створення атласної інформаційної системи (АІС) «Україна. Природна спадщина». Сформовано базу даних природної спадщини степової, лісостепової та зони Полісся України. Розроблено програмне забезпечення форматування, зберігання і обробки інформації. Виготовлено електронні карти природної спадщини України.
РОЗРОБКА ТА ПІДГОТОВКА ПРОЕКТІВ СТВОРЕННЯ, ЗМІНИ МЕЖ АБО СКАСУВАННЯ СТАТУСУ ТЕРИТОРІЙ ТА ОБ’ЄКТІВ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ З МЕТОЮ НЕДОПУЩЕННЯ ЗМЕНШЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ ТА ПЛОЩІ ПРИРОДНО-ЗАПОВІТНОГО ФОНДУ У ЗВ’ЯЗКУ ІЗ ДЕМАРКАЦІЄЮ УКРАЇНСЬКО-БІЛОРУСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ» (2020–2021)
НДР виконувалася на замовлення Міжнародної організації міграцій). Результат виконання НДР: проекти створення, зміни меж або скасування статусу територій та об’єктів ПЗФ у зв’язку із демаркацією українсько-білоруського державного кордону на кожну територію чи об’єкт ПЗФ. Підготовлено наукову доповідь для Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.
Конкурсна тематика, в розробці якої брали участь співробітники відділу картографії, керівник тем — Л. Г. Руденко
ЛАНДШАФТНО-ПЛАНУВАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТРАНСГРАНИЧНОГО РЕГІОНУ (НА ПРИКЛАДІ БІЛОРУСЬКОГО ТА УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІССЯ (2011–2012)
Тема виконувалася спільно з Інститутом природокористування НАН Білорусі. Підготовлено розділ до проміжного звіту «Основні види господарської діяльності в Українському Поліссі».
АТЛАСНА ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОГО ПРИКОРДОННЯ: ПОТЕНЦІАЛ РОЗВИТКУ ТА СПІВРОБІТНИЦТВА (2013)
Розроблено тематичну структуру АІС — визначено основні тематичні блоки, розділи та індикатори показників; визначено основні вимоги до формування бази даних з урахуванням особливостей національної статистики України та Російської Федерації; розроблено карту-основу для укладання карт прикордоння різного територіального рівня та тематичного напряму; створено базу даних для окремих розділів АІС; виготовлено демоверсію АІС.
МІСЬКІ ПРОСТОРИ І МЕРЕЖІ (2013–2014)
Здійснено вивчення міського простору і мереж з урахуванням сучасних досліджень земного простору та інтеграційних та дезінтеграційних процесів, що відбуваються на пострадянському просторі. На фоні головних тенденцій розвитку міських поселень України розглянуті особливості поліцентричного розвитку великих міст держави: Києва, Харкова, Одеси, Львова, Донецька та Дніпропетровська. Розглянуто проблему конфліктогенності розвитку міст та їх нового (неоліберального) шляху розвитку.
МІСЬКІ ПРОСТОРИ І МЕРЕЖІ (2013–2014)
По конкурсній темі спільних наукових проектів НАН України – CNRS № Ф9-2013 – досліджено окремі великі міста України з метою виявлення особливостей їх поліцентричного розвитку, розглянуто значення міст як центрів адміністративного управління. Спільно із фахівцями Франції, Росії, Німеччини, Угорщини опрацьовані головні поняття і терміни щодо процесів розвитку міст.
ПРОЦЕДУРА ТА МЕТОДИ СТРАТЕГІЧНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ В СИСТЕМІ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ПЛАНУВАННЯ УКРАЇНИ (2015–2016)
Роботи виконувались у співпраці із фахівцями Київського політехнічного Інституту по Фонду фундаментальних досліджень). Проаналізовано досвід оцінки впливів на навколишнє середовище в Україні, зокрема щодо розробок в галузі природокористування, екологічної безпеки, методики та практики опрацювання територіальних комплексних схем з охорони природи. Окреслено методологічні підходи та запропоновано методику проведення стратегічної екологічної оцінки (СЕО) матеріалів територіального планування в Україні, а також загальні рекомендації для підготовки доповіді по СЕО.
КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА В АТЛАСНІЙ ГЕОІНФОРМАЦІЙНІЙ МОДЕЛІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ. КОНЦЕПЦІЯ ТА ЕЛЕКТРОННИЙ МАКЕТ МОДЕЛІ (2018)
Роботи виконувались за грантом Українського культурного фонду.
Розроблена концепція Атласної геоінформаційної моделі (АГІМ) використання культурної спадщини (КС) як пріоритетного інформаційного ресурсу у процесах сталого розвитку України та створений макет Атласної геоінформаційної системи КС, що являє собою геоінформаційну, мультимедійну та інтерактивну систему, призначену для збору, зберігання, оброблення, аналізу та представлення облікової, статистичної та наукової інформації у сфері охорони культурної спадщини, з розширеними можливостями геовізуалізаціі, просторово-статистичного аналізу та підтримки прийняття відповідних управлінських рішень органами державної влади та місцевого самоврядування і відкритої для доступу широким верствам населення. Одним з прикладів практичного використання розроблених принципів та підходів в АГІС КС стала створена у співпраці з Управлінням охорони культурної спадщини України електронна інтерактивна карта «Публічна частина Державного реєстру нерухомих пам’яток України». Для цілей динамічного висвітлення результатів та забезпечення сталості проекту був розроблений веб-ресурс «Map Workshop: майстерня для створення атласно-інформаційних систем», що його розміщено на сайті Інституту географії НАНУ (https://agiscu.igu.org.ua).
«ОТРИМАННЯ ТА ПРОСТОРОВА ПРИВ’ЯЗКА ДАНИХ ПАЛЕОҐРУНТОЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ГОЛОЦЕНУ В МЕЖАХ РІВНИННОЇ ЧАСТИНИ УКРАЇНИ НА ОСНОВІ ГІС – ТЕХНОЛОГІЙ» Грант Президента України для підтримки наукових досліджень молодих учених (2019)
По темі здійснено теоретичне обґрунтування, розробку та створення єдиної уніфікованої просторової бази даних на основі проведених палеоґрунтознавчих дослідженнях голоцену в межах рівнинної частини України. Взято участь у підготовці звіту відповідно до ДСТУ 3008:2015, побудована база даних палеоґрунтозначих досліджень етапу голоцену (124 точки, 187 розрізів) та опублікована на ресурсі QGIS Cloud, створено приклад веб-сторінки для публікації та подальшого наповнення просторової БД. В процесі роботи також підготовлено графічні матеріали розрізів та анкету опитування для подальшого наповнення БД за допомогою Google Forms.
НАУКОВИЙ СУПРОВІД ВПРОВАДЖЕННЯ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ 2030 В УКРАЇНІ ТА ЇЇ РЕГІОНАХ» (2020–2024)
Вивчено досвід впровадження Цілей 2030 в окремих державах Європи та досвід рішень Комісії Європейського Союзу. Здійснено аналіз стратегій сталого розвитку усіх областей України з метою виявлення пріоритетності стратегічних цілей регіонального розвитку за період 2021–2027 рр.
РОЗРОБКА ВЕБ-ОРІЄНТОВАНОГО ГІС ЗАСТОСУНКУ ДЛЯ УПРАВЛІННЯ ДАНИМИ ПАЛЕОҐРУНТОЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ГОЛОЦЕНУ В УМОВАХ АДАПТАЦІЇ ДО КЛІМАТИЧНИХ ЗМІН (2021–2022)
Науково-дослідна робота молодих учених НАН України. Мета розробка веб-орієнтованих ГІС-застосунку для управління даними результатів палеоґрунтознавчих досліджень в межах території України.
ГЕОІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА З ПРОСТОРОВОГО ОЦІНЮВАННЯ ДЕГРАДАЦІЇ ДОВКІЛЛЯ УКРАЇНИ ВНАСЛІДОК РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ (2023–2024)
Науково-дослідна робота виконується за договором з НФДУ у межах конкурсу 2022.01 «Наука для відбудови України у воєнний та повоєнний періоди».
Об’єкт дослідження – довкілля України у контексті впливу на нього повномасштабної агресії росії та оцінювання його наслідків і подальшого відновлення.
Мета роботи – створення геоінформаційної системи для просторового оцінювання деградації довкілля України внаслідок російської агресії, моделювання вихідних станів, запобігання можливим негативним наслідкам та розробка заходів щодо відновлення екосистем.
