Головні напрями досліджень:
- Розвиток теорії та методології геоморфології, неотектоніки
- Створення нових методів дослідження
- Регіональний геоморфодинамічний та морфоструктурно-неотектонічний аналіз
- Вивчення просторово-часових закономірностей пізньокайнозойського та сучасного геоморфогенезу
- Геоморфологічне, неотектонічне, морфоструктурно-неотектонічне картографування
- Прикладні пошукові, інженерні, екологічні, геоморфологічні та неотектонічні дослідження
Основні результати наукових досліджень
Фундаментальні дослідження:
Розроблено методологічні та методичні засади:
- поетапного неотектонічного аналізу;
- комплексного ретроспективного морфоструктурно-неотектонічного аналізу;
- кількісної оцінки деформацій повздовжніх профілів річок для аналізу сучасних тектонічних рухів земної кори (метод ізодеф);
- комплексного аналізу будови заплавних терас для оцінки голоценових та сучасних тектонічних рухів земної кори;
- поєднаного аналізу рельєфу, тектонічної структури та теплового потоку надр Землі для цілей нафтогазопошукових робіт;
- морфоструктурно-неотектонічного аналізу для оцінки інженерно-геологічних та інженерно-геоморфодинамічних умов районів розташування об’єктів атомної енергетики, лінійних споруд, урбанізованих територій;
- наукового забезпечення середньомасштабних геологознімальних робіт і картографування.
Обґрунтовано методологічні засади:
- трифакторного геоморфологічного аналізу з урахуванням взаємодії ендогенних, екзогенних та техногенних чинників;
- геоморфодинамічного аналізу природних та природно-антропогенних геоморфосистем з метою виявлення закономірностей геоморфогенезу протягом геоморфологічного етапу в цілому та різних підетапів;
- морфоструктурно-неотектонічного районування;
- оцінки неогеодинамічного ризику.
Розроблено класифікації:
- сучасних екзогенних рельєфоутворювальних процесів з урахуванням парагенетичних зв’язків;
- заплав з урахуванням будови алювію, морфології поверхні, гідрологічного режиму, голоценових і сучасних тектонічних рухів;
- типів палеогеоморфогенезу Землі у фанерозої;
- типів природно-техногенних геоморфосистем;
- геоморфологічних критеріїв оцінки забруднення територій, геоморфологічних чинників підтоплення.
Створено першу в Україні хронологічну схему кореляції геоморфологічних та неотектонічних подій.
Регіональні дослідження:
- виявлено загальні закономірності морфоструктури та морфоскульптури території України, структурно-геоморфологічні особливості Українських Карпат, Передкарпаття, Закарпаття, Кримських гір, Донецького кряжу, Подільської, Волинської, Придніпровської, Поліської та Причорноморської геоморфологічних областей;
- виявлено загальні закономірності новітніх рухів земної кори та оцінено їх роль у формування сучасного рельєфу України;
- вперше обґрунтовано виділення неотектонічних рельєфоутворювальних режимів та обстановок, етапів, підетапів і стадій неотектогенезу та геоморфогенезу;
- обґрунтовано геоморфологічні критерії кореляції ендогенних обстановок рельєфоутворення (сингенетичних, епігенетичних);
- встановлено еволюційні ряди морфоструктур;
- на основі критерії відповідності, успадкованості розвитку, взаємообумовленості рельєфоутворювальних процесів, стійкості, змінності рельєфу в зонах переважно односпрямованих, знакозмінних рухів у платформних умовах, в орогенах і перехідних зонах України;
- встановлено просторово-часові закономірності та особливості морфолітогенезу та геоморфодинаміки України;
- обґрунтовано принципи та розроблено геоморфологічне, морфоструктурне, неотектонічне районування України;
- виконано різномасштабне геоморфологічне та неотектонічне картографування території України в цілому та геоморфологічних областей;
- вперше створено морфоструктурно-неотектонічні схеми території України для ранньоновітнього (пізньоеоцен-олігоценового), середньоновітнього (міоцен-ранньопліоценового), пізньоновітнього (середньопліоцен-антропогенового) підетапів неотектонічного етапу, а також пізньоплейстоцен-голоценової та сучасної стадій розвитку геодинамічних подій.
Прикладні дослідження:
- обґрунтовано напрями практикної реалізації морфоструктурного аналізу з метою виявлення перспективних нафтогазоносних структур;
- проведено регіональні морфоструктурні та неотектонічні дослідження у межах Східно-Української, Західно-Української та Південно-Української (частково) нафтогазоносних областей із застосуванням визначених раціональних комплексів методів досліджень;
- проведено великомасштабний аналіз локальних нафтогазоносних структур Дніпровсько-Донецької западини, Подільської плити, Передкарпатського прогину;
- виконано морфоструктурно-неотектонічні дослідження на території радіологічної зйомки (після аварії на ЧАЕС);
- оцінено геоморфологічні та неотектонічні умови акумуляції та міграції радіонуклідів;
- обґрунтовано ділянки моніторингового спостереження для спеціального будівництва у тридцятикілометровій та ближній зонах ЧАЕС;
- виконано оцінку забруднених територій України за геоморфологічними критеріями та ін.;
- вивчено морфоструктурні та неотектонічні умови районів та пунктів Чорнобильської, Рівненської, Хмельницької, Південно-Української, Запорізької АЕС, проектованих Чигиринської АЕС та Київської АТЕЦ та ін.;
- комплексно досліджені геоморфологічні умови Донецького, Придніпровського та Львівсько-Волинського вугільних басейнів з метою зміни системи складування відходів вугледобування;
- проведено районування Київського Придніпров’я за умовами та ступенем підтоплення;
- вивчено інженерно-геоморфологічні та неотектонічні умови проектування та будівництва автомобільних та тролейбусних трас у гірському Криму, Трансєвропейської автомагістралі, магістрального газопроводу Уренгой-Помари-Ужгород (Карпатська ділянка), локальних нафтопроводів, мостових переходів та ін.;
- вивчено морфоструктурно-неотектонічні умови формування розсипних родовищ північної частини Українського щита.
