Вийшла в світ монографія «UKRAINIAN CITIES: THE SUSTAINABLE DEVELOPMENT ON THE EVE OF FULL-SCALE RUSSIAN AGGRESSION»

Вийшла в світ монографія «UKRAINIAN CITIES: THE SUSTAINABLE DEVELOPMENT ON THE EVE OF FULL-SCALE RUSSIAN AGGRESSION» (Українські міста: сталий розвиток в переддень повномасштабної російської агресії) яку, спільно з болгарськими колегами, підготували науковці Інституту географії НАН України. У монографії висвітлені результати суспільно-географічного дослідження, в якому визначено рівень збалансованості міст України перед повномасштабним вторгненням росії у лютому 2022 року.

 

Відомо, що міста України, в силу різних причин, тривалий час стикались зі значною кількістю економічних, соціальних, екологічних та інших проблем, посідали у міжнародних  рейтингах збалансованості низькі позиції. Нові часи, розвиток в умовах глобальних інтеграційних процесів відкривали перед містами України нові можливості, але і породжували нові виклики. Внаслідок цього загострювались проблеми, пов’язані з надмірною концентрацією населення, подальшим збільшенням антропогенного навантаження на урбанізовані екосистеми, спотворення естетики ландшафтів. 
Водночас, в Україні практично не було здійснено комплексних досліджень можливостей збалансованого розвитку міст, як одного з ключових завдань забезпечення збалансованого просторового розвитку країни в цілому в умовах її інтеграції у світовий простір. Підготовлена монографія спрямована на подолання таких дефіцитів й включає три розділи:

    • Розвиток сучасного міста в контексті Порядку денного на ХХІ ст.
    • Збалансованість та основні проблеми міського розвитку в України 
    • Рушійні сили переходу українських міст до сталого розвитку

В ході виконання робіт з оцінки збалансованості за допомогою обраних індикаторів та їх параметризації, кількісні підходи поєднувались з врахуванням громадської думки, суспільного бачення збалансованості розвитку міст та окремих проблем забезпечення цієї збалансованості на основі застосування партисипаційного підходу. При розробці методології враховано набори показників, що використовуються ООН, в країнах ЄС, а також кращі практики міського розвитку. Зокрема йдеться про: рівень вибору та опрацювання індикаторів; критерії такого вибору; політико-правові інструменти; учасники вибору та використання; принципи вибору; пріоритетність; сфера оцінювання збалансованості; ступінь агрегованості індикаторів. Зрештою, запропонована оцінка побудована на кількісній (індикативній) та якісній (перцептивній) складових. Таким чином була опрацьована інформація за екологічним, економічним, соціальним аспектами та аспектом доступності, в розрізі великих, середніх та малих міст обласного значення регіонів України. 
Окрему увагу приділено концепту інклюзивності міського розвитку. Сам термін Його поява з’явився в науковому та політичному дискурсі відносно недавно але нині він є одним із пріоритетних напрямів  сучасних урбаністичних досліджень, а принципи інклюзивності та згуртованості широко декларуються в документах ООН, і програмних документах ЄС. В широкому сенсі інклюзивність розуміється як подолання нерівності, а іноді – й «несправедливості» простору. На практиці, як правило, йдеться про сприяння мобільності різних верств населення, формування громадських просторів, забезпечення доступності різних об’єктів соціальної інфраструктури.
В монографії запропоновано загальне бачення розвитку українських міст на засадах збалансованості, що ґрунтується на імперативі екологічності, забезпеченні комплексності міського розвитку на всіх рівнях, від національного до місцевого, а також відповідності вимогам постіндустріального суспільства, зокрема щодо розвитку креативних індустрій, брендінгу, інновативного характеру виробництва, розширення функцій міст. 
Проведене дослідження становить особливий інтерес в контексті забезпечення відбудови міського середовища, що потребуватиме комплексної ревіталізації внаслідок розпочатої росією у 2022 р. повномасштабної війни. Очевидно, що  відновлення має ґрунтуватись на нових підходах, і в сфері безпеки, і в сфері екології, і соціальних потреб. Ці підходи мають забезпечити якісні і безпечні умови проживання міського населення, поліпшення естетики та функціональності міських просторів, забезпечення високо рівня їх збалансованості.

Електронна версія монографії