Польові експедиційні дослідження співробітників сектору палеогеографії Інституту географії НАН України у 2017 році

В рамках відомчої фундаментальної теми «Зміни плейстоценових і голоценових ґрунтів на ключових ділянках сучасної території України як основа для реконструкцій природних умов минулого» співробітниками сектору палеогеографії було проведено ряд польових досліджень. Мета – отримати нові дані та виявити особливості просторово-часових змін викопних і похованих ґрунтів. Для розширення міжгалузевої співпраці та популяризації палеогеографічних наукових досліджень також було взято участь у роботі літнього практикуму, пленеру та польового семінару з тематичними доповідями.

З 19 по 29 червня кандидат географічних наук, науковий співробітник А.С. Кушнір провів палеопедологічні дослідження культурного шару та похованого ґрунту в межах поселення ранньослов’янського часу, а саме роменської культури (друга половина VIII – початок IX ст. до н.е.).

Роботи виконувались поблизу смт Опішня Полтавської області, в складі спільної археологічної експедиції Інституту керамології НАН України, Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського та ПНПУ імені В.Г. Короленка (керівник Пуголовок Юрій Олександрович). Досліджено ряд ґрунтових розчисток на різних гіпсометричних рівнях в межах невеликої території, що в поєднанні з результатами фізико-хімічних аналізів дозволить простежити розвиток ґрунтового профілю, а також виявити елементи природної та антропогенної сукцесії і пов’язані з ними зміни фізико-географічних умов даної території.

В рамках роботи першого міжнародного літнього практикуму «Археолого-керамологічна літня академія в Опішному» було викладено основні положення доповіді «Інтеграція археологічних та палеоґрунтознавчих досліджень».

З 2 по 5 липня кандидат географічних наук, старший науковий співробітник С.П. Дорошкевич, спільно із учнями Київського відділення Малої академії наук України, провів польові палеогеографічні дослідження четвертинних відкладів у басейні ріки Рось. Зокрема, було вивчено розріз четвертинних відкладів у північно-західній частині м. Богуслав у якому досліджено більш як десятиметрову субаеральну товщу, представлену сучасним чорноземом типовим та горизонтами викопних ґрунтів і лесів.

З 20 по 23 липня А.С. Кушнір взяв участь у I Всеукраїнському пленері з питань природничих наук, що проходив на базі Одеського державного екологічного університету. В ході роботи секційних засідань викладено основні положення доповіді «Застосування геоархеологічного підходу при дослідженні змін деяких кліматичних показників голоцену». Проведено консультації з вченими-географами та виконано рекогностувальні роботи з метою виокремлення потенційних ділянок для подальшої співпраці.

З 31 липня по 21 серпня А.С. Кушнір взяв участь в спільній археологічній експедиції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського та ПНПУ імені В.Г. Короленка (керівник Коваленко Оксана Валентинівна) поблизу с. Балаклія Великобагачанського району Полтавської області. Проводилися польові палеогеографічні дослідження в межах археологічної пам’ятки (ХVI – ХIХ cт.), природних відслонень та високих заплав ріки Псел. Отримано нові фактичні дані щодо розвитку азональних заплавних ґрунтів р. Псел, стану ґрунтового профілю 400-300 років тому, а також нові дані стосовно розвитку природи у пізньому плейстоцені, зокрема в бузький та витачівський етап. Під час роботи експедиції відбувся міжрегіональний науково-практичний семінар «ГІС-технології в археологічних дослідженнях», в ході якого викладено основні положення доповіді «Археологічне картографування як підґрунтя для вивчення давніх ландшафтів (природного середовища давньої людини)».

З 13 по 14 вересня А.С. Кушнір взяв участь у роботі Канівської археологічної експедиції ДП ОАСУ ІА НАНУ (керівник Болтрик Юрій Вікторович) поблизу м. Канів Черкаської області. Досліджено фортифікаційні споруди різночасового (III ст. до н.е. – IV н.е.) городища на горі Лисуха. Встановлено, що на час побудови валів ґрунтовий покрив був лучного типу, в порівняні з сучасними опідзоленими ґрунтами.

В процесі досліджень на кожному розрізі було виконано детальний макроморфологічний опис, здійснено стратиграфічне розчленування товщ плейстоценових і голоценових відкладів, виділено генетичні горизонти. Загалом, відібрано 105 зразків, у т.ч. на мікроморфологічний аналіз – 43, фізико-хімічний та інші види аналізів – 62.

В результаті проведеної роботи отримано нові фактичні дані щодо розвитку викопних плейстоценових ґрунтів, а також ґрунтового покриву суббореального та субатлантичного хроноінтервалів голоцену.