Експедиційні палеогеографічні дослідження в межах Закарпатської, Хмельницької та Полтавської областей у 2015 році

       У рамках роботи над темами «Передумови та чинники змін умов проживання людини на території України у плейстоцені та голоцені» і «Палеогеографічні умови утворення окремих видів кайнозойських корисних копалин на території України» співробітники відділу палеогеографії Інституту географії НАН України д.геогр.н., проф. Ж.М. Матвіїшина, к.геогр.н., ст.н.с. С.П. Кармазиненко і м.н.с. А.С. Кушнір провели польові палеогеографічні дослідження на території Закарпатської, Хмельницької та Полтавської областей. Мета досліджень – отримання нових даних для реконструкцій природних умов у різні палеогеографічні етапи кайнозою.
       Зокрема, у період з 6 по 19 липня 2015 року Ж.М. Матвіїшина і С.П. Кармазиненко разом із к.істор.н., доцентом кафедри археології та музеєзнавства історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка С.М. Рижовим, ст.н.с. УкрДГРІ Ю.М. Векличем, к.геол.н. навчально-наукового інституту «Інститут геології» К.М. Бондар та іншими колегами провели комплексні палеопедологічні, археологічні, геоморфологічні та геофізичні дослідження пам’яток палеоліту поблизу сіл Малий Раковець і Великий Раковець Закарпатської області.
       В процесі робіт було продовжено шурфування основного розкопу (шурф №1) із глибини 4,0 до 5,5 м на багатошаровій стоянці палеоліту і голоцену Малий Раковець-IV. Виконано детальний макроморфологічний опис четвертинних відкладів і відібрано 9 зразків на мікроморфологічний аналіз. Особливо продуктивними були палеопедологічні дослідження на території колишнього туфового кар’єру поблизу с. Великий Раковець, під час яких зроблено 8 розчисток різновікових кайнозойських порід, виконано детальний макроморфологічний опис як антропогенових відкладів, так і давніших вулканічних порід, відібрано 14 зразків на мікроморфологічний аналіз (рис.1-2).

Рис. 1. Матвіїшина Ж.М. та Бондар К.М. біля розчистки вулканічних порід (с. Великий Раковець) Рис. 2. Шурф №1. Пліоценові відклади (с. Великий Раковець)

       За запрошенням провідного наукового співробітника відділу кам’яної доби Інституту археології д.істор.н. В.М. Степанчука С.П. Кармазиненко з 10 по 13 вересня брав участь у археологічних дослідженнях на території Летичівського району (смт Меджибіж, с. Головчинці) Хмельницької області. Разом з археологами – Д.О. Ветровим, В.С. Ветровим, представником геоморфологічного напрямку – Ю.М. Векличем продовжено дослідження палеолітичної стоянки Меджибіж (Пункт-А), на якій макроморфологічно описано мартоноські алювіальні відклади, які містять артефакти (рис. 3, 5).

Рис. 3. Пункт-А. Культурний шар №1 (шар вогнища) у завадівських відкладах (смт Меджибіж) Рис. 4. Загальний вигляд гранітного кар'єру (с. Головчинці)

       Також проведено археологічну (В.М. Степанчук, В.С. Ветров) і геологічну (Ю.М. Веклич, С.П. Кармазиненко) розвідки на території Головчинського гранітного кар’єру, під час якої знайдено кременеві артефакти за попередніми даними у відкладах лубенського часу (рис. 4, 6).

Рис. 5. Пункт-А. Нижньочетвертинні відклади із знахідками артефактів (смт Меджибіж) Рис. 6. Плейстоценові відклади із знахідками кременевих артефактів, які залягають на корі вивітрювання гранітів (с. Головчинці)

       З 3 по 21 серпня 2015 року м.н.с. відділу палеогеографії А.С. Кушнір взяв участь у польових палеогеографічних дослідженнях на території Полтавської області з метою отримання нових даних для проведення реконструкцій природних умов у різні палеогеографічні етапи, а також для виявлення змін природних умов часу проживання давньої людини на цій території. Палеопедологічні дослідження нових об’єктів для вивчення природних умов в плейстоцені та голоцені проводилися в складі роботи спільної археологічної експедиції ПНПУ ім. В.Г. Короленка та Полтавського краєзнавчого музею біля с. Сторожове Чутівського району Полтавської області.

Рис. 7. Лучні вологуваті ґрунти р. Коломак Рис. 8. Похований ґрунт козацького часу

       У ході польових робіт закладено 5 розрізів голоценових відкладів у різних частинах заплави р. Коломак. Здійснено дослідження похованого ґрунту козацького часу (XVII-XVIII ст.) на півночі с. Сторожове. Зроблено детальний макроморфологічний опис кожного розрізу, стратиграфічне розчленування, виділено генетичні горизонти голоценових відкладів як сучасних, так і похованих ґрунтів. Відібрано 46 зразків на різні види аналізів.