У рамках роботи над темами «Передумови та чинники змін умов проживання людини на території України у плейстоцені та голоцені» і «Палеогеографічні умови утворення окремих видів кайнозойських корисних копалин на території України» співробітники відділу палеогеографії Інституту географії НАН України д.геогр.н., проф. Ж.М. Матвіїшина, к.геогр.н., ст.н.с. С.П. Кармазиненко і м.н.с. А.С. Кушнір провели польові палеогеографічні дослідження на території Закарпатської, Хмельницької та Полтавської областей. Мета досліджень – отримання нових даних для реконструкцій природних умов у різні палеогеографічні етапи кайнозою.
Зокрема, у період з 6 по 19 липня 2015 року Ж.М. Матвіїшина і С.П. Кармазиненко разом із к.істор.н., доцентом кафедри археології та музеєзнавства історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка С.М. Рижовим, ст.н.с. УкрДГРІ Ю.М. Векличем, к.геол.н. навчально-наукового інституту «Інститут геології» К.М. Бондар та іншими колегами провели комплексні палеопедологічні, археологічні, геоморфологічні та геофізичні дослідження пам’яток палеоліту поблизу сіл Малий Раковець і Великий Раковець Закарпатської області.
В процесі робіт було продовжено шурфування основного розкопу (шурф №1) із глибини 4,0 до 5,5 м на багатошаровій стоянці палеоліту і голоцену Малий Раковець-IV. Виконано детальний макроморфологічний опис четвертинних відкладів і відібрано 9 зразків на мікроморфологічний аналіз. Особливо продуктивними були палеопедологічні дослідження на території колишнього туфового кар’єру поблизу с. Великий Раковець, під час яких зроблено 8 розчисток різновікових кайнозойських порід, виконано детальний макроморфологічний опис як антропогенових відкладів, так і давніших вулканічних порід, відібрано 14 зразків на мікроморфологічний аналіз (рис.1-2).
 |
 |
| Рис. 1. Матвіїшина Ж.М. та Бондар К.М. біля розчистки вулканічних порід (с. Великий Раковець) | Рис. 2. Шурф №1. Пліоценові відклади (с. Великий Раковець) |
За запрошенням провідного наукового співробітника відділу кам’яної доби Інституту археології д.істор.н. В.М. Степанчука С.П. Кармазиненко з 10 по 13 вересня брав участь у археологічних дослідженнях на території Летичівського району (смт Меджибіж, с. Головчинці) Хмельницької області. Разом з археологами – Д.О. Ветровим, В.С. Ветровим, представником геоморфологічного напрямку – Ю.М. Векличем продовжено дослідження палеолітичної стоянки Меджибіж (Пункт-А), на якій макроморфологічно описано мартоноські алювіальні відклади, які містять артефакти (рис. 3, 5).
 |
 |
| Рис. 3. Пункт-А. Культурний шар №1 (шар вогнища) у завадівських відкладах (смт Меджибіж) | Рис. 4. Загальний вигляд гранітного кар'єру (с. Головчинці) |
Також проведено археологічну (В.М. Степанчук, В.С. Ветров) і геологічну (Ю.М. Веклич, С.П. Кармазиненко) розвідки на території Головчинського гранітного кар’єру, під час якої знайдено кременеві артефакти за попередніми даними у відкладах лубенського часу (рис. 4, 6).
 |
 |
| Рис. 5. Пункт-А. Нижньочетвертинні відклади із знахідками артефактів (смт Меджибіж) | Рис. 6. Плейстоценові відклади із знахідками кременевих артефактів, які залягають на корі вивітрювання гранітів (с. Головчинці) |
З 3 по 21 серпня 2015 року м.н.с. відділу палеогеографії А.С. Кушнір взяв участь у польових палеогеографічних дослідженнях на території Полтавської області з метою отримання нових даних для проведення реконструкцій природних умов у різні палеогеографічні етапи, а також для виявлення змін природних умов часу проживання давньої людини на цій території. Палеопедологічні дослідження нових об’єктів для вивчення природних умов в плейстоцені та голоцені проводилися в складі роботи спільної археологічної експедиції ПНПУ ім. В.Г. Короленка та Полтавського краєзнавчого музею біля с. Сторожове Чутівського району Полтавської області.
 |
 |
| Рис. 7. Лучні вологуваті ґрунти р. Коломак | Рис. 8. Похований ґрунт козацького часу |
У ході польових робіт закладено 5 розрізів голоценових відкладів у різних частинах заплави р. Коломак. Здійснено дослідження похованого ґрунту козацького часу (XVII-XVIII ст.) на півночі с. Сторожове. Зроблено детальний макроморфологічний опис кожного розрізу, стратиграфічне розчленування, виділено генетичні горизонти голоценових відкладів як сучасних, так і похованих ґрунтів. Відібрано 46 зразків на різні види аналізів.
