Напрями досліджень

Головні напрями досліджень

  • Методологічні проблеми ландшафтознавчих і природничо-географічних досліджень
  • Конструктивно-географічні основи раціонального природокористування в Україні
  • Фізико-географічне районування та регіональні дослідження ландшафтів
  • Геоінформаційне картографування ландшафтів України
  • Ландшафтознавчо-геофізичні та ландшафтознавчо-геохімічні дослідження
  • Ландшафтно-радіоекологічні дослідження
  • Ландшафтне планування
  • Біогеографічні дослідження

Основні результати досліджень

Фундаментальні:

  • Обґрунтовано пізнавальні можливості постнекласичних дослідницьких підходів – екоеволюційного, синергетичного, фрактального, гуманістичного та ін. як складових методології сучасного ландшафтознавства.
  • Розглянуто сутність збалансованого розвитку з позицій екоеволюційного підходу. Ландшафтознавче бачення взаємодії природи і суспільства розглянуто як основа для наукового обґрунтування шляхів розв’язання сучасних геоекологічних проблем на території України.
  • Опрацьовано конструктивно-географічні основи раціонального природокористування у Київському Придніпров’ї. Розроблено наукові засади природно-господарського районування території України.
  • Розроблено основи ландшафтно-екологічної природоохоронної концепції. Розроблено поліцентричну модель ландшафтознавчої концепції дослідження екологічних проблем України.
  • Розроблено теоретико-методологічні засади комплексної меліорації ландшафтів.
  • Обґрунтовано методологічні засади та методи: дослідження ландшафтного різноманіття території України, формування та розвитку екомережі України, оцінювання ландшафтів для цілей основних видів природокористування, організації контурно-меліоративного землеробства в різних ландшафтних умовах, комплексних стаціонарно-географічних досліджень (створено і реалізовано на Димерському КГС довгострокову програму регулярних синхронних багатопрофільних спострежень), ГІС-картографування ландшафтів та їх антропогенних модифікацій, створення баз даних про ландшафти, ландшафтно-радіоекологічних досліджень (методи оцінювання ландшафтних передумов та балансових оцінок міграції радіонуклідів).
  • Розроблено систему спряжених просторово-часових моделей різночасових фізичних станів ландшафтів.
  • Опрацьовано теоретико-методологічні і методичні засади проведення земельнокадастрових робіт на ландшафтознавчій основі з врахуванням умов України

Регіональні:

  • Створено та, на основі останніх природничо-географічних даних, удосконалено схему фізико-географічного районування території України.
  • Для умов Середнього Придніпров’я опрацьовано конструктивно-географічні засади раціонального природокористування.
  • Обґрунтовано мережу еколого-географічних стаціонарів у природних зонах України.
  • Укладено різномасштабні карти ландшафтів України та її регіонів (адміністративних областей: Київської, Житомирської, Чернігівської, Запорізької та ін.; Чорнобильської зони; 30-ти кілометрових зон впливу ХАЕС та РАЕС; окремих сільськогосподарських підприємств).
  • Здійснено детальне ландшафтознавче та біогеографічне обґрунтування трас проходження Галицько-Слобожанського природного коридору як складової національної екомережі.
  • Охарактеризовані фактори диференціації, структура, антропогенні модифікації та еволюційні зміни ландшафтів зони ЧАЕС.

Прикладні:

  • Укладено карти ландшафтів і подані характеристики ландшафтно-гідрологічних систем басейнів близько 300 малих річок України для їх паспортизації.
  • Результати багаторічних досліджень радіоактивно забруднених ландшафтів використовуються для вивчення їх сучасного стану та еволюції, вирішення пов’язаних з ними прикладних радіоекологічних задач. Здійснюється ландшафтознавче обґрунтування і науковий супровід заходів, спрямованих на мінімізацію наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, радіоекологічний моніторинг та реабілітацію відчужених земель.
  • За результатами спостережень на Димерському комплексному географічному стаціонарі створено базу даних 25-річних стаціонарних ландшафтно-геофізичних спостережень і тривалих ландшафтно-геохімічних досліджень, яка використовується для оцінювання сучасних станів агро- та лісових ландшафтів та тенденцій їх просторово-часових змін.
  • Розроблено рекомендації щодо природокористування у Поліссі в зв’язку з його меліорацією.
  • Досліджено геоекологічні проблеми Українського і Білоруського Полісся, обґрунтовано напрями оптимізації природокористування у трансграничному поліському регіоні (спільно з білоруськими географами). 
  • Здійснено роботи щодо впровадження європейського досвіду ландшафтного планування на трьох рівнях просторової розмірності: ландшафтної програми (адміністративна область), ландшафтного регіонального плану (район) та ландшафтного плану (сільська рада) – на прикладі Черкаської області.