Ви є тут

Напрями досліджень

Головні напрями досліджень:

  • Розвиток теорії та методології геоморфології, неотектоніки
  • Створення нових методів дослідження
  • Регіональний геоморфодинамічний та морфоструктурно-неотектонічний аналіз
  • Вивчення просторово-часових закономірностей пізньокайнозойського та сучасного геоморфогенезу
  • Геоморфологічне, неотектонічне, морфоструктурно-неотектонічне картографування
  • Прикладні пошукові, інженерні, екологічні, геоморфологічні та неотектонічні дослідження

Основні результати наукових досліджень

Фундаментальні дослідження:

Розроблено методологічні та методичні засади:

  • поетапного неотектонічного аналізу;
  • комплексного ретроспективного морфоструктурно-неотектонічного аналізу;
  • кількісної оцінки деформацій повздовжніх профілів річок для аналізу сучасних тектонічних рухів земної кори (метод ізодеф);
  • комплексного аналізу будови заплавних терас для оцінки голоценових та сучасних тектонічних рухів земної кори;
  • поєднаного аналізу рельєфу, тектонічної структури та теплового потоку надр Землі для цілей нафтогазопошукових робіт;
  • морфоструктурно-неотектонічного аналізу для оцінки інженерно-геологічних та інженерно-геоморфодинамічних умов районів розташування об’єктів атомної енергетики, лінійних споруд, урбанізованих територій;
  • наукового забезпечення середньомасштабних геологознімальних робіт і картографування.

Обґрунтовано методологічні засади:

  • трифакторного геоморфологічного аналізу з урахуванням взаємодії ендогенних, екзогенних та техногенних чинників;
  • геоморфодинамічного аналізу природних та природно-антропогенних геоморфосистем з метою виявлення закономірностей геоморфогенезу протягом геоморфологічного етапу в цілому та різних підетапів;
  • морфоструктурно-неотектонічного районування;
  • оцінки неогеодинамічного ризику.

Розроблено класифікації:

  • сучасних екзогенних рельєфоутворювальних процесів з урахуванням парагенетичних зв’язків;
  • заплав з урахуванням будови алювію, морфології поверхні, гідрологічного режиму, голоценових і сучасних тектонічних рухів;
  • типів палеогеоморфогенезу Землі у фанерозої;
  • типів природно-техногенних геоморфосистем;
  • геоморфологічних критеріїв оцінки забруднення територій, геоморфологічних чинників підтоплення.

Створено першу в Україні хронологічну схему кореляції геоморфологічних та неотектонічних подій.

Регіональні дослідження:

  • виявлено загальні закономірності морфоструктури та морфоскульптури території України, структурно-геоморфологічні особливості Українських Карпат, Передкарпаття, Закарпаття, Кримських гір, Донецького кряжу, Подільської, Волинської, Придніпровської, Поліської та Причорноморської геоморфологічних областей;
  • виявлено загальні закономірності новітніх рухів земної кори та оцінено їх роль у формування сучасного рельєфу України;
  • вперше обґрунтовано виділення неотектонічних рельєфоутворювальних режимів та обстановок, етапів, підетапів і стадій неотектогенезу та геоморфогенезу;
  • обґрунтовано геоморфологічні критерії кореляції ендогенних обстановок рельєфоутворення (сингенетичних, епігенетичних);
  • встановлено еволюційні ряди морфоструктур;
  • на основі критерії відповідності, успадкованості розвитку, взаємообумовленості рельєфоутворювальних процесів, стійкості,  змінності рельєфу в зонах переважно односпрямованих, знакозмінних рухів у платформних умовах, в орогенах і перехідних зонах України;
  • встановлено просторово-часові закономірності та особливості морфолітогенезу та геоморфодинаміки України;
  • обґрунтовано принципи та розроблено геоморфологічне, морфоструктурне, неотектонічне районування України;
  • виконано різномасштабне геоморфологічне та неотектонічне картографування території України в цілому та геоморфологічних областей;
  • вперше створено морфоструктурно-неотектонічні схеми території України для ранньоновітнього (пізньоеоцен-олігоценового), середньоновітнього (міоцен-ранньопліоценового), пізньоновітнього (середньопліоцен-антропогенового) підетапів неотектонічного етапу, а також пізньоплейстоцен-голоценової та сучасної стадій розвитку геодинамічних подій.

Прикладні дослідження:

  • обґрунтовано напрями практикної реалізації морфоструктурного аналізу з метою виявлення перспективних нафтогазоносних структур;
  • проведено регіональні морфоструктурні та неотектонічні дослідження  у межах Східно-Української, Західно-Української та Південно-Української (частково) нафтогазоносних областей із застосуванням визначених раціональних комплексів методів  досліджень;
  • проведено великомасштабний аналіз локальних нафтогазоносних структур Дніпровсько-Донецької западини, Подільської плити, Передкарпатського прогину;
  • виконано морфоструктурно-неотектонічні дослідження на території радіологічної зйомки (після аварії на ЧАЕС);
  • оцінено геоморфологічні та неотектонічні умови акумуляції та міграції радіонуклідів;
  • обґрунтовано ділянки моніторингового спостереження для спеціального будівництва у тридцятикілометровій та ближній зонах ЧАЕС;
  • виконано оцінку забруднених територій України за геоморфологічними критеріями та ін.;
  • вивчено морфоструктурні та неотектонічні умови районів та пунктів Чорнобильської, Рівненської, Хмельницької, Південно-Української, Запорізької АЕС, проектованих Чигиринської АЕС та Київської АТЕЦ та ін.;
  • комплексно досліджені геоморфологічні умови Донецького, Придніпровського та Львівсько-Волинського вугільних басейнів з метою зміни системи складування відходів вугледобування;
  • проведено районування Київського Придніпров’я за умовами та ступенем підтоплення;
  • вивчено інженерно-геоморфологічні та неотектонічні умови проектування та будівництва автомобільних та тролейбусних трас у гірському Криму, Трансєвропейської автомагістралі, магістрального газопроводу Уренгой-Помари-Ужгород (Карпатська ділянка), локальних нафтопроводів, мостових переходів та ін.;
  • вивчено морфоструктурно-неотектонічні умови формування розсипних родовищ північної частини Українського щита.

Theme by Danetsoft and Danang Probo Sayekti inspired by Maksimer